📺 Please find today’s video reflection below:
“The Holy Spirit — the Source of Living Water for Marriage and Family” John 7:37–39
Сьогодні, як Ви помітили, молебень це свого роду поєднання Молебню до Богородиці, який ми молимося протягом травня, а також деяких уривків із Молебню до Святого Духа, оскільки нині ми святкуємо дивовижне свято Зіслання Святого Духа.
Я дуже радий і пишаюся священниками нашої єпархії, що вони погодилися зробити цьогорічну Декаду місійності особливою. Дехто з них проводив молитву, а також запропонував проповідь-роздум на тему дня. Загальна тема цього року це християнська сім’я, але кожен із десяти місійних днів має також свою окрему, більш сфокусовану тему. Сьогоднішня тема стосується наших стосунків зі Святим Духом і Святого Духа як «джерела живої води для друзів та родини».
З одного боку, мені досить легко провести заключні роздуми про Місійні дні, тому що вже було висловлено так багато важливих думок. Усе, що тепер залишається сказати, це або підсумок уроків, або просте: «Амінь! Я погоджуюся, і давайте почнемо жити згідно з тим, чого ми навчилися під час цієї Декади!» З іншого боку, є дещо, що варто додати, оскільки сьогодні ми святкуємо Зіслання Святого Духа і те, що після цього моменту Церква та світ уже ніколи не були такими, як раніше.
Бачите, сенс Декади місійності полягає в тому, щоб просвітити нас знаннями, навичками та мужністю, які нам потрібні, щоб нести Добру Новину Євангелія та силу вчення і таїнств Церкви всім навколо нас. А Місійні дні покликані об’єднати нас у молитві як єдину Божу спільноту, якою ми маємо бути. Декада місійності покликана зміцнити нас і заохотити до сміливого проголошення правди про Спасіння всім народам. Саме це зробив Святий Дух у день, який дехто називає «днем народження Церкви», коли Він зійшов на апостолів у пориві вітру та з’явився над кожним у вигляді вогненних язиків. Як ми щойно чули в читанні з Діянь Апостолів, вони сповнилися Святого Духа, говорили різними мовами та наріччями і сміливо виходили до людей, до членів родини, друзів, незнайомців і навіть ворогів, до кожного, хто був готовий слухати. Вони радісно та переконливо проголошували істину Божого Слова та радість вічного спасіння. Саме до цього ми покликані, і саме для цього Господь дасть нам сили!
У сьогоднішньому Євангелії ми бачимо надзвичайний момент ентузіазму, обіцянки та пророцтва від Ісуса Христа. Що каже Святе Письмо? В останній і найбільший день свята Сукот, або Свята наметів, Ісус раптом вигукнув на весь голос: «Хто спраглий, нехай прийде до Мене, і хто вірує в Мене, нехай п’є: з лона його потечуть ріки живої води!» Він говорив до людей із радістю, любов’ю та такою глибокою владою, що вони визнали Його святість і чистоту, а істина, яку Він проголошував, закарбувалася в їхніх серцях і душах. Це була правда, і вони знали, що це правда, а правда зробила їх вільними. Навіть охоронці, яким наказали Його заарештувати, просто не могли цього зробити. Вони казали: «Хіба ви не чуєте Його? Послухайте, що Він говорить. Ніхто ніколи так не говорив!»
Мої брати і сестри, ця благодать Святого Духа дана нам від моменту нашого миропомазання і супроводжує нас упродовж усього життя. Сьогодні, у свято Зіслання Святого Духа, ми також хочемо глибоко пити живу воду, яку дає нам Господь, і ділитися нею з тими, хто поруч із нами та хто спраглий. Ми хочемо дозволити благодаті Святого Духа надихнути нас ділитися навіть тією малою благодаттю, яку, як нам здається, ми маємо. Ми хочемо дозволити Святому Духові надихати нас словами, давати нам мужність і красномовство висловлювати їх згідно з Божою волею. Ми хочемо продовжувати черпати цю живу воду через катехитичне навчання, ще частіше приходячи до Церкви Христової, щоб молитися, навчатися та зростати у святості. Господь, безсумнівно, закликає нас іти до наших сімей та кіл друзів і свідчити про віру, як ті апостоли, про яких ми читаємо в сьогоднішньому Євангелії. Поділимося зі світом живими водами істини, спасіння та вічного життя, якими Господь ділиться з нами, щоб ми насолоджувалися ними та передавали їх іншим.
____________________________
Today we conclude the Mission Days on this Pentecost Sunday, but just like Pentecost and the Descent of the Holy Spirit were a whole new beginning for the world, so are mission days are not a conclusion, but a whole new beginning for us!
Today’s theme for the Mission Days tenth day is “the Holy Spirit as a source of living water for friends and family”. In today’s Gospel we hear of how Jesus comes into Jerusalem, kind of unknown, for the annual Festival of Booths. On the big concluding day, he stands in the open and shouts out in a loud voice that everyone hears! “Let anyone who is thirsty come to me, and let the one who believes in me drink. Out of the believer’s heart shall flow rivers of living water.’” He goes on to share more about the Faith that mesmerizes everyone. Even the guards that are sent to arrest Him, Don’t arrest him. Their response is sort of “are you kidding!? Don’t you hear this guy!? Listen to what He is saying. Never has anyone spoken like this!” We have become informed and encouraged and empowered over these Mission Days. We have prayed together daily and learned and have received the gift of the Holy Spirit and we are ready to perform these next Mission Days tasks prescribed for this day:
Missionary tasks: 1. On a Personal level: Let us ask the Holy Spirit today in prayer to show us what our hearts most thirst for.
2. on the Parish level: Let us organize or join in a common prayer to the Holy Spirit in the parish for families, we can think of families that are experiencing separation as a result of the war. There are many among us who have left family members in Ukraine and they are here. Far away. They are concerned and their family members in Ukraine are concerned. We can also call to mind families around us who are going through challenging times, perhaps our own families. Families that are troubled and families that have new concerns – a newborn child, need for financial or emotional and spiritual support.
3. Then there us what the guidebook is calling on the Missionary level: This is something a bit more concrete. Let us try to become “bearers of living water” for others – let us support a specific family that is experiencing difficulties with a kind word, attention, prayer, or simply by our presence.
To help us with all that and to inspire us with the great importance for us to Evangelize all peoples – beginning with our own families, I want to familiarize us with a Papal Document about Evangelization issued by Pope Saint Paul only a year after our Eparchy was established in 1974. It is about Evangelization in the Modern World and its called, Proclaiming the Gospel. What key messages can we take from this to help us participate in the Evangelization of the world around us beginning with ourselves and our families?
First, Jesus: The First and Greatest Evangelist, we take His example of speaking with truth and humility at every opportunity even to the point of the sacrifice, in His case, even the sacrifice of His earthly life.
He was effective, because He spoke the message of God, proclaiming the Kingdom of God by word and by the example of the way He lived His life.
Evangelization: is not for some people or “nice” if you can do it. It is the Essential Mission of the Church. Part of the reason why the world or our society slips into darkness and chaos is because the people don’t know the Gospel Message. Who is to teach them? You and me.
“Evangelizing is in fact the grace and vocation proper to the Church, her deepest identity. She exists in order to evangelize, that is to say, in order to preach and teach, to be the channel of the gift of grace, to reconcile sinners with God, and to perpetuate Christ’s sacrifice in the Mass, which is the memorial of His death and glorious resurrection” (14).
Every member of the Church has a divine mandate to evangelize. This mission begins with personal transformation and an interior conversion to the Gospel:
“The purpose of evangelization is therefore precisely this interior change, and if it had to be expressed in one sentence the best way of stating it would be to say that the Church evangelizes when she seeks to convert, solely through the divine power of the message she proclaims, both the personal and collective consciences of people, the activities in which they engage, and the lives and concrete milieu which are theirs” (18).
3. The Need for Authentic Witnesses
Credible witnesses are essential for effective evangelization.
“Modern man listens more willingly to witnesses than to teachers, and if he does listen to teachers, it is because they are witnesses” (41).
Evangelical zeal must be rooted in personal holiness:
“Evangelical zeal must spring from true holiness of life” (76).
Holiness, however, should not be a barrier to action. The processes of being evangelized and evangelizing others are complementary and mutually reinforcing.
4. The Holy Spirit: Principal Agent and Goal of Evangelization
The Holy Spirit is indispensable to evangelization.
“Evangelization will never be possible without the action of the Holy Spirit… Techniques of evangelization are good, but even the most advanced ones could not replace the gentle action of the Spirit. The most perfect preparation of the evangelizer has no effect without the Holy Spirit. Without the Holy Spirit the most convincing dialectic has no power over the heart of man. Without Him the most highly developed schemas resting on a sociological or psychological basis are quickly seen to be quite valueless” (75).
The Holy Spirit not only empowers evangelizers but is also the ultimate goal of evangelization:
“It must be said that the Holy Spirit is the principal agent of evangelization: it is He who impels each individual to proclaim the Gospel, and it is He who in the depths of consciences causes the word of salvation to be accepted and understood. But it can equally be said that He is the goal of evangelization: He alone stirs up the new creation, the new humanity of which evangelization is to be the result, with that unity in variety which evangelization wishes to achieve within the Christian community” (75).
Most Rev. Michael Kwiatkowski,
Bishop, Eparchy of New Westminster